ІНСТИТУТ РОЗВИТКУКРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ
Громадська спілка, створена групою однодумціві мовних активістів з метою збереження, популяризації і розвитку кримськотатарської мови
ІНСТИТУТ РОЗВИТКУКРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ
Громадська спілка, створена групою однодумців і мовних активістівз метою збереження, популяризації і розвитку кримськотатарської мови
QIRIMTATAR TİLİNİÑ İNKİŞAFI İNSTİTUTI
ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКУ МОВУ
● Поширення і носії. Кримськотатарська мова поширена переважно в Криму та в місцях проживання кримських татар в інших регіонах України, а також використовується кримськими татарами в інших країнах (більша частина знаходиться в Узбекистані, Казахстані, Туреччині). В Україні кількість носіїв кримськотатарської мови складає близько 230 тисяч осіб (за результатами перепису населення 2001 року), вона є четвертою за поширенням після української, російської та румунської мов.
● Загрози. Згідно з класифікацією UNESCO Atlas of the World’s Languages in Danger (2010) кримськотатарська мова належить до мов, що перебувають під серйозною загрозою зникнення (severely endangered languages). Додаткова небезпека для збереження і розвитку кримськотатарської мови виникла внаслідок тимчасової окупації Криму Російською Федерацією. Фактором небезпеки є політика Російської Федерації та її окупаційної адміністрації щодо обмеження сфери застосування кримськотатарської мови, в тому числі стосовно зменшення можливостей для громадян отримувати освіту рідною мовою, а також політика щодо переслідування представників кримськотатарського народу, який не підтримав окупацію Криму, що провокує вимушений виїзд частини носіїв кримськотатарської мови до інших регіонів і створює ризики зниження мовного потенціалу.
● Перспективи розвитку кримськотатарської мови насамперед нерозривно пов’язані з необхідністю деокупації Криму та затвердження офіційного статусу кримськотатарської мови на території Криму згідно з териториальною політикою України після деокупації. Як мова одного з корінних народів України, кримськотатарська мова є невід’ємним елементом ідентичності та етнокультурної цілісності української нації. Обов’язок держави сприяти її захисту і розвитку забезпечено Конституцією України. В Конституції АР Крим було затверджено захист функціонування кримськотатарської мови і можливість отримати документи цією мовою за запитом громадян. Згідно з законом «Про засади державної мовної політики», статус регіональної мови кримськотатарська отримала у смт. Новоолексіївка Херсонської області. У 2021 році Урядом України було ухвалено постанову «Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки», а в 2022 році прийнято Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, на виконання якої в 2023 році створено Національну комісію з питань кримськотатарської мови. Одним з проєктів, що реалізуються в рамках Стратегії, є розробка і затвердження правопису кримськотататарської мови з використанням алфавіту на основі латинської графіки у термін до 30.09.2024 року, в якому приймає участь “Інститут розвитку кримськотатарської мови”.
Кримськотатарська мова має свою унікальну граматику, фонетику, лексику та особливі символи, що роблять її відмінною від інших тюркських мов. Наприклад, татарська мова (мова казанських татар), не є найближчим родичем кримськотатарської - незважаючи на відносно схожу граматику, ці мови не є перехресно зрозумілимиі в усному мовленні через фонетичні і лексичні відмінності.
● Лексика. У кримськотатарській мові, крім споконвічних слів, є ще пласти запозичених слів з арабської, перської, грецької, давньоруської, а згодом української і російської мов. Крім того, кримськотатарські говори зберегли у собі слова з багатьох мов народів, що в різні часи проживали в Криму: готської, аланської, єврейської, італійської, вірменської, монгольської, румунської, черкеської та циганської тощо. Кількість арабських і перських запозичень було суттєво скорочено в радянський період - замість них у мову влилися слова західноєвропейського та російського походження (переважно технічні терміни).
● Морфологія. Кримськотатарська мова є аглютинативною мовою з елементами аналітизму - в таких мовах утворення слів відбувається через додавання до незмінюваних основ слів однозначних афіксів, які створюють нові слова або відображають різні граматичні особливості, такі як приналежність, відмінювання або числову форму. Категорія приналежності замінює категорію роду, яка в кримськотатарській мові відсутня, і утворюється приєднанням до слів у формах родового відмінка афіксів приналежності. Префікси і прийменники у кримськотатарській мові також відсутні.
● Синтаксис. Структура речення в кримськотатарській мові значно відрізняється від структури речення в українській мові. Так, у кримськотатарській мові підмет обов’язково повинен вживатися перед присудком, а означення - перед означуваним словом; узгодження підмета і присудка в числі і особі є обов’язковим; підрядне речення передує головному; означення, виражене прикметникм, не повинно узгоджуватися з означувальним словом у числі і відмінку.
● Фонетика. Важливою фонетичною особливістю кримськотатарської мови є закон сингармонізму - уподібнення (асиміляції) звуків афіксів звукам кореня того самого слова. Наголос у кримськотатарській мові завжди ставиться на останньому складі слова. В кримськотатарській мові існуюсть специфічні тверді приголосні звуки - ğ (гъ), q (къ), ñ (нъ) - яких немає в українській. Але є і фонетична близкість між кримськотатарською та українськими мовами: наприклад, також у обох мовах є поширеним звук с (дж), також є різниця міжі g (ґ) і ğ (гъ), але останній в кримськотатарській мові є специфічно гортанним.
Кримськотатарська мова має глибокі корені і цікаві особливості формування, яке розпочалось у ранньому середньовіччі на основі кипчацьких і огузьких говірок тюркомовного населення Криму. Належить до давніх старописьмових мов - найдавніші пам’ятки мови з’являються вже у ХІІІ столітті. Загалом розрізняють три історичні етапи розвитку кримськотатарської мови: ● період давньої мови (qadimiy qırımtatar tili) XIII-XV ст.; ● період середньої мови (orta qırımtatar tili) XV - пер. чверть XX ст.; ● період нової мови (yañı qırımtatar tili) з пер. чверті XX ст. і донині.
Складний етногенез кримських татар, в якому брали участь різні проживаючі на території Криму етноси, обумовлює наявність діалектів і говорів кримськотатарської мови. Можна виділити три основні діалекти: північний - степовий або ногайський (çöl şivesi, noğay şivesi), південний - узбережний (yalıboyu şivesi, cenüp şivesi) і середній (orta yolaq şivesi) - який лежить в основі сучасної літературної кримськотатарської мови. В кожному з діалектів можна виокремити ряд говорів, які мають незначні лексичні та фонетичні відмінності. В свою чергу, закріплення кримськотатарської мови як домінантної на території Криму відіграло важливу роль в формуванні єдиного кримськотатарського етносу. Також в Румунії є поширеною румунськотатарська або добруджанська татарська (Tatarşa, Tatar tĭlĭ), також відома як Calpaq Qırımtatarşa, що є варіантом кримськотатарської мови і має також три діалекти (середній, ногайський та узбережний), але має багато запозичень з турецької і румунської мов.
На різних етапах історичного розвитку кримськотатарська мова використовувала різні абетки. До 1928 року для абетки використовувалась арабська графіка, з 1928 по 1939 - латинська графіка, а з 1939 - кирилиця. З середини 1990-х років і до нашого часу відбувається процес поступового переходу на нову латинську графіку, що базується на турецькій абетці з декількома особливими символами, що передають характерні фонетичні особливості мови. Згідно постанови Кабінету Міністрів України, затвердження нового єдиного правопису кримськотатарської мови на основі алфавіту з використанням латинської графіки має відбутися до вересня 2024 року.
Сучасне становище і перспективи розвитку
Лінгвістичні особливості мови
Формування мови
Кримськотатарська мова - Qırımtatar tili - це рідна мова корінного народу Криму, кримських татар, що сформувалась переважно на території Криму і належить до кипчацько-половецької групи тюркської мовної сім'ї. Кримськотатарстка мова була державною мовою Кримського Ханства, а наразі є невід’ємним елементом ідентичності кримськотатарського народу. Згідно з класифікацією UNESCO мова перебуває під серйозною загрозою зникнення.
ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКУ МОВУ
Кримськотатарська мова - Qırımtatar tili - це рідна мова корінного народу Криму, кримських татар, що сформувалась переважно на території Криму і належить до кипчацько-половецької групи тюркської мовної сім'ї. Кримськотатарстка мова була державною мовою Кримського Ханства, а наразі є невід’ємним елементом ідентичності кримськотатарського народу. Згідно з класифікацією UNESCO мова перебуває під серйозною загрозою зникнення.
ФОРМУВАННЯ МОВИ
Кримськотатарська мова має глибокі корені і цікаві особливості формування, яке розпочалось у ранньому середньовіччі на основі кипчацьких і огузьких говірок тюркомовного населення Криму. Належить до давніх старописьмових мов - найдавніші пам’ятки мови з’являються вже у ХІІІ столітті. Загалом розрізняють три історичні етапи розвитку кримськотатарської мови: ● період давньої мови (qadimiy qırımtatar tili) XIII-XV ст.; ● період середньої мови (orta qırımtatar tili) XV - пер. чверть XX ст.; ● період нової мови (yañı qırımtatar tili) з пер. чверті XX ст. і донині.
Складний етногенез кримських татар, в якому брали участь різні проживаючі на території Криму етноси, обумовлює наявність діалектів і говорів кримськотатарської мови. Можна виділити три основні діалекти: північний - степовий або ногайський (çöl şivesi, noğay şivesi), південний - узбережний (yalıboyu şivesi, cenüp şivesi) і середній (orta yolaq şivesi) - який лежить в основі сучасної літературної кримськотатарської мови. В кожному з діалектів можна виокремити ряд говорів, які мають незначні лексичні та фонетичні відмінності. В свою чергу, закріплення кримськотатарської мови як домінантної на території Криму відіграло важливу роль в формуванні єдиного кримськотатарського етносу. Також в Румунії є поширеною румунськотатарська або добруджанська татарська (Tatarşa, Tatar tĭlĭ), також відома як Calpaq Qırımtatarşa, що є варіантом кримськотатарської мови і має також три діалекти (середній, ногайський та узбережний), але має багато запозичень з турецької і румунської мов.
На різних етапах історичного розвитку кримськотатарська мова використовувала різні абетки. До 1928 року для абетки використовувалась арабська графіка, з 1928 по 1939 - латинська графіка, а з 1939 - кирилиця. З середини 1990-х років і до нашого часу відбувається процес поступового переходу на нову латинську графіку, що базується на турецькій абетці з декількома особливими символами, що передають характерні фонетичні особливості мови. Згідно постанови Кабінету Міністрів України, затвердження нового єдиного правопису кримськотатарської мови на основі алфавіту з використанням латинської графіки має відбутися до вересня 2024 року.ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВИ
Кримськотатарська мова має свою унікальну граматику, фонетику, лексику та особливі символи, що роблять її відмінною від інших тюркських мов. Наприклад, татарська мова (мова казанських татар), не є найближчим родичем кримськотатарської - незважаючи на відносно схожу граматику, ці мови не є перехресно зрозумілимиі в усному мовленні через фонетичні і лексичні відмінності.
● Лексика. У кримськотатарській мові, крім споконвічних слів, є ще пласти запозичених слів з арабської, перської, грецької, давньоруської, а згодом української і російської мов. Крім того, кримськотатарські говори зберегли у собі слова з багатьох мов народів, що в різні часи проживали в Криму: готської, аланської, єврейської, італійської, вірменської, монгольської, румунської, черкеської та циганської тощо. Кількість арабських і перських запозичень було суттєво скорочено в радянський період - замість них у мову влилися слова західноєвропейського та російського походження (переважно технічні терміни).
● Морфологія. Кримськотатарська мова є аглютинативною мовою з елементами аналітизму - в таких мовах утворення слів відбувається через додавання до незмінюваних основ слів однозначних афіксів, які створюють нові слова або відображають різні граматичні особливості, такі як приналежність, відмінювання або числову форму. Категорія приналежності замінює категорію роду, яка в кримськотатарській мові відсутня, і утворюється приєднанням до слів у формах родового відмінка афіксів приналежності. Префікси і прийменники у кримськотатарській мові також відсутні.
● Синтаксис. Структура речення в кримськотатарській мові значно відрізняється від структури речення в українській мові. Так, у кримськотатарській мові підмет обов’язково повинен вживатися перед присудком, а означення - перед означуваним словом; узгодження підмета і присудка в числі і особі є обов’язковим; підрядне речення передує головному; означення, виражене прикметникм, не повинно узгоджуватися з означувальним словом у числі і відмінку.
● Фонетика. Важливою фонетичною особливістю кримськотатарської мови є закон сингармонізму - уподібнення (асиміляції) звуків афіксів звукам кореня того самого слова. Наголос у кримськотатарській мові завжди ставиться на останньому складі слова. В кримськотатарській мові існуюсть специфічні тверді приголосні звуки - ğ (гъ), q (къ), ñ (нъ) - яких немає в українській. Але є і фонетична близкість між кримськотатарською та українськими мовами: наприклад, також у обох мовах є поширеним звук с (дж), також є різниця міжі g (ґ) і ğ (гъ), але останній в кримськотатарській мові є специфічно гортанним.СУЧАСНЕ СТАНОВИЩЕ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
● Поширення і носії. Кримськотатарська мова поширена переважно в Криму та в місцях проживання кримських татар в інших регіонах України, а також використовується кримськими татарами в інших країнах (більша частина знаходиться в Узбекистані, Казахстані, Туреччині). В Україні кількість носіїв кримськотатарської мови складає близько 230 тисяч осіб (за результатами перепису населення 2001 року), вона є четвертою за поширенням після української, російської та румунської мов.
● Загрози. Згідно з класифікацією UNESCO Atlas of the World’s Languages in Danger (2010) кримськотатарська мова належить до мов, що перебувають під серйозною загрозою зникнення (severely endangered languages). Додаткова небезпека для збереження і розвитку кримськотатарської мови виникла внаслідок тимчасової окупації Криму Російською Федерацією. Фактором небезпеки є політика Російської Федерації та її окупаційної адміністрації щодо обмеження сфери застосування кримськотатарської мови, в тому числі стосовно зменшення можливостей для громадян отримувати освіту рідною мовою, а також політика щодо переслідування представників кримськотатарського народу, який не підтримав окупацію Криму, що провокує вимушений виїзд частини носіїв кримськотатарської мови до інших регіонів і створює ризики зниження мовного потенціалу.
● Перспективи розвитку кримськотатарської мови насамперед нерозривно пов’язані з необхідністю деокупації Криму та затвердження офіційного статусу кримськотатарської мови на території Криму згідно з териториальною політикою України після деокупації. Як мова одного з корінних народів України, кримськотатарська мова є невід’ємним елементом ідентичності та етнокультурної цілісності української нації. Обов’язок держави сприяти її захисту і розвитку забезпечено Конституцією України. В Конституції АР Крим було затверджено захист функціонування кримськотатарської мови і можливість отримати документи цією мовою за запитом громадян. Згідно з законом «Про засади державної мовної політики», статус регіональної мови кримськотатарська отримала у смт. Новоолексіївка Херсонської області. У 2021 році Урядом України було ухвалено постанову «Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки», а в 2022 році прийнято Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, на виконання якої в 2023 році створено Національну комісію з питань кримськотатарської мови. Одним з проєктів, що реалізуються в рамках Стратегії, є розробка і затвердження правопису кримськотататарської мови з використанням алфавіту на основі латинської графіки у термін до 30.09.2024 року, в якому приймає участь “Інститут розвитку кримськотатарської мови”.
QIRIMTATAR TİLİNİÑ İNKİŞAFI İNSTİTUTI
ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ
QIRIMTATAR TİLİNİÑ İNKİŞAFI İNSTİTUTI
ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ